Креативність в креативному саморозвитку молодших шкрлярів
Соціалізація. Складові соціалізації. Моделі соціалізації.
Соціалізація — процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості. Це є процес розвитку людини від індивідуального до соціального під безпосереднім чи опосередкованим впливом таких факторів соціального середовища, як сукупність ролей і соціальних статусів, соціальні спільноти, в межах яких індивід може реалізувати певні соціальні ролі й набути конкретного статусу; система соціальних цінностей і норм, які домінують у суспільстві й унаслідуються молодшими поколіннями від старших; соціальні інститути, що забезпечують виробництво й відтворення культурних зразків, норм і цінностей та сприяють їх передачі й засвоєнню тощо. Загальноосвітня школа не може стояти осторонь тих соціальних проблем, які виникають перед суспільством. Школа — це багатогранна соціально-педагогічна система, яка відображає життя суспільства і покликана фо- рмувати інтелектуальну, творчу та ініціативну особистість,здатну жити І творити в принципово нових умо- вах економічного й політичного існування країни, забезпечити прогрес розвитку суспільства, вивести дер- жаву на рівень світової цивілізації. Одним із провідних чинників соціалізації дитини є інститути соціального виховання. Багато науковців вважає провідним Інститутом соціального виховання саме школу, в якій стикаються найрізноманітніші грані життя людини. Модернізація моделі навчально-виховного процесу в сучасній школі створює передумови для втілення в життя саме таких заходів, які б сприяли піднесенню ролі соціальної компетентності учнів. Моделі соціалізації мають наступні характеристики: 1. Психоаналітична, або особистого контролю – основна ідея моделі ґрунтується на тому, що слід залишити мало можливостей для виховного впливу, орієнтуватися переважно на соціальні аспекти (придушення одних і розвиток інших «суспільно корисних інститутів, рефлексів»); 2. Рольового тренінгу – модель заснована на сприйнятті людиною загальних цінностей у результаті чого відбувається дотримання загальновизнаних норм і стандартів поведінки стає потребою індивіда, елементом його мотиваційної структури; 3. Соціального научіння – в основі моделі формула «стимул-реакція», яка розуміє соціалізацію як модифікацію людської поведінки через «дозування» стимулів, тобто пропорцій покарань і заохочень з метою отримання бажаної реакції; 4. Міжособистісного спілкування – процес соціалізації, за цією моделлю, відбувається через міжособистісне спілкування, шляхом групового впливу на індивіда; 5. Когнітивна – модель побудована на ідеї, що поведінка індивіда детермінована його знаннями, сукупність яких утворює в його свідомості образ оточуючого світу. Головним акцентом соціалізації при цьому є навчання мисленню, розвитку пізнавальних, моральних та емоційних структур людини.
Немає коментарів:
Дописати коментар